Нещодавно у Катеринівській ЗОШ І-ІІІ ступенів святкували 150-ту річницю з дня заснування закладу

Школа – дороге серцю місце. Саме сюди кожного ранку, мов гомінливі струмочки, зливаючись у єдиний бурхливий потік, прямують діти. І так багато років... Тисячі облич... Але ти, школо, пам’ятаєш усіх.

Знайомство з Катеринівської школою розпочалося в святково прикрашеному фойє, де почесних гостей традиційно зустрічали запашним короваєм. А гостей цього дня було багато – голова районної ради і районної організації Партії регіонів О.А. Ковнір, директори ТОВ “Славутич” В.Г. Браціло і Р.В. Браціло, Покровський селищний голова С.А. Спажева, Катеринівський сільський голова О.Л. Рикашов, голова фермерського господарства “Лан” А.М. Лях, ветерани педагогічної праці, колишні працівники закладу.

Потім усі бажаючі здійснили екскурсію школою, під час якої мали змогу ознайомитися з її будівлею, пройти коридорами, оглянути класні кімнаті. Ця своєрідна подорож закінчилася в новоствореному музеї, де присутні переглянули світлини перших керівників школи, педагогів та колишніх учнів. А розповідь директора Катеринівської ЗОШ Л.А. Тицької допомогла поринути в історію створення закладу.

Як повідала Лєна Анатоліївна, Катеринівська школа була заснована за клопотанням місцевого пана Мазаракія в 1863 році. Вона знаходилася в центрі села у двох світлих, але тісних приміщеннях. Біля школи не було навіть подвір’я, але був розбитий невеличкий квітник. Її будівля розміщувалася на межі володіння пана Мазаракія, без згоди якого заборонялося користуватися більшою площею.

У 1914 році земство звело будівлю нової школи, із паленої цегли, вкрили залізом. У школі було три класи, роздягальня й один кабінет.

Під час громадянської війни навчальний заклад не діяв, а відновив роботу лише у 1922 році. За спогадами старожилів заняття тривали тільки до настання холодів, бо опалювати школу було нічим, а діти не мали теплого одягу. Навчання продовжували лише навесні.

З 1924 року школа стала чотирирічною трудовою, а вже в 1927-му працювала у дві зміни. У першій зміні навчалося 139 учнів, у другій – 17. При закладі діяла книгозбірня.

У 1931 році школа в Катеринівці стала семирічкою. А в роки Великої Вітчизняної війни заклад знову припинив функціонувати. У його приміщеннях деякий час знаходився госпіталь.

У повоєнні роки заклад відновив свою роботу, хоча й навчатися було надзвичайно складно через руїни й голод.

З 50-х років школа розмістилася в двох приміщеннях, навчання проходило в дві зміни. Старші учні здобували знання в приміщенні земської школи, а молодші – в маєтку пана Мазаракія.

У 1955 році Катеринівська школа стала середньою, у ній навчалося до 300 учнів, по 35-40 у кожному класі.

При школі працював гуртожиток, який знаходився у підсобних приміщеннях маєтку пана Мазаракія. У ньому проживали діти із сіл Касянівка, Шевченки, Кіровка, Зарічне, хутора Красний. Вони харчувалися в їдальні, продукти для якої надавав колгосп “Шлях Ілліча”.

У середині 60-х років за допомоги колгоспу, всієї громади добудували стару земську школу. У закладі почали діяти табори праці й відпочинку, вести підсобне господарство. Учні вирощували кролів і шовкопрядів.

У 1997 році до школи добудували ще один корпус. Його відкриття приурочили до 54-ї річниці визволення села віднімецько-фашистських загарбників. Завдяки добудові з’явилися нові зручні класні кімнати, комп’ютерний клас, актова зала, їдальня. Сьогодні школа – сучасний навчальний заклад, який забезпечує якісною освітою майбутнє села.

Згадуючи історію розвитку навчального закладу, Лєна Анатоліївна сказала також про тих людей, які її очолювали. Першим опікуном Катеринівської школи був Іван Григорович Щербина. У різні роки її директорами працювали З.Г. Герман, І.Х. Гайдук, Г.Л. Васильченко, А.Ф. Перцев, І.Ф. Кожухар, І.Є. Лисогор, А.І. Толубець, Б.Л. Горова, Н.Ф. Солдатенко, Л.Х. Васьковець, Л.А. Саєнко, О.С. Антоненко, А.Т. Кісенко, І.В. Столбун.

Після знайомства з історичним минулим школи в актовій залі розпочалася урочиста частина свята.

Спочатку слово для привітання мала Л.А. Тицька:

– Сто п’ятдесят – це вже не юність, але й не зрілість. Приємно, що про Катеринівську школу знають, про неї говорять багато хорошого. Тому хочеться зберегти і примножити все те, що зроблено до нас. Адже саме тут трудилися і трудяться добрі люди, які люблять дітей, сіють в їхніх серцях зерна знань. Школа – це не лише стіни. Це сотні випускників, які її закінчили. І хоч вони не стали надзвичайно відомими, але, впевнена, шкільну науку запам’ятають на все життя. Від щирого серця хочу подякувати за сумлінну працю педагогічному колективу, обслуговуючому персоналу, за допомогу й підтримку – районній владі, відділу освіти, жителям громади, товариству “Славутич”, меценатам А.М. Ляху, В.М. Зуйку, В.О. Новицькому та всім небайдужим людям.

Лєна Анатоліївна також зачитала вітальну телеграму, яка надійшла від випускниці школи 1973 року Л.Ф. Свєчкарьової-Гурєєвої. Дійсно, приємно, що навіть через 40 років колишні учні не забувають альма-матер науки.

З 150-річним ювілеєм школи, Днем працівників освіти присутніх поздоровила О.А. Ковнір, яка передала вітання від народного депутата України від Партії регіонів Ю.П. Самойленка, голови райдержадміністрації О.В. Кузьменка і побажала колективу творчого натхнення, миру й злагоди.

– Мабуть, у районі немає такої школи, якій би виповнилося 150 років. Якщо пригадати історію, то лише у 1861 році скасували кріпосне право. А через два роки у Катеринівці з’явилася школа. Це свідчить про те, що навіть у ті нелегкі часи люди прагнули до знань, хотіли, щоб їхні діти отримували освіту. Надзвичайно приємно, що сьогодні школа повноцінно функціонує, процвітає, і в цьому є заслуга нашого товариства, адже ми намагаємося не стояти осторонь проблем закладу і допомагаємо їх вирішувати, – говорив у своєму виступі В.Г. Браціло. – Тож попри всі труднощі бажаю вам наповнених класів, хороших умов для навчання і виховання дітей. І щоб у будь-якій ситуації ви відповідали високому званню вчителя.

Багато приємних, щирих слів-привітань підібрали для винуватців свята С.А. Спажева, випускник школи А.М. Лях, О.Л. Рикашов. Саме Олександр Леонідович назвав тих людей, випускників школи, якими по праву можна гордитися. Це Герой України І.В. Копичай, орденоносці М.Ф. Чуприна, А.М. Щербина, М.С. Лях, М.М. Ткаченко, В.М. Рудь, заслужені працівники різних галузей М.О. Спаський, А.В. Кравець, О.В. Парфененко, Л.В. Кулинич (Парфененко), Я.М. Чумак, Л.І. Бігдан, Н.М. Журба (Демірова) та багато інших.

Крім словесних побажань, гості свята приготували для школи безліч подарунків: від Ю.П. Самойленка і районної влади – сертифікат на отримання мультимедійного комплексу, від товариства “Славутич” – кольоровий принтер і брошурувальний пристрій, від Катеринівської сільської ради – набір посуду, від Покровської селищної ради – торт і квіти, від А.М. Ляха – телевізор, від підприємців села – годинник. А настоятель Свято-Іллінського храму отець Євгеній подарував ікону Ісуса Христа, яка служитиме духовним щитом школи і захищатиме її від усіляких негараздів.

Цього дня багато теплих слів лунало на адресу ветеранів педагогічної праці, які сьогодні перебувають на заслуженому відпочинку. Дехто з них узяв участь у святі, хтось за станом здоров’я цього зробити не зміг, але вдячність усім – безмежна. Ведучі назвали справжніх майстрів своєї справи А.Г. Андрєєва, А.О. Безверху, Г.А. Безверху, Л.Х. Васьковця, Б.Л. Горову, Н.В. Гасенко, В.І. Кулинич, Н.І. Кулинич, Н.Т. Кугаєнко, Т.Є. Менделєву, Н.Х. Мельник, Л.А. Саєнко, Л.Б. Смалену, Н.Ф. Солдатенко, Г.О. Спаську, Л.С. Хвостик, А.Т. Ягничку, З.П. Безверху, Л.І. Гетманець, Г.М. Горпиненко, А.М. Саєнка, В.К. Хвостик.

Учасники урочистостей також вшанували хвилиною мовчання пам’ять тих педагогів, які вже відлетіли у вічність. Це вчителі Р.О. Новицька, К.Г. Небоженко, О.П. Земляна, П.П. Мельник, А.І. Толубець, В.Г. Толубець, І.Ф. Кожухар, В.П. Новицька, Ф.Л. Спаська, Л.І. Парфененко, В.С. Пилипенко, М.Н. Пилипенко, І.Є. Лисогор, І.В. Пилипенко, Н.Н. Чижик, Н.О. Чижик, Г.О. Сулима, Н.І. Кваша, Г.Л. Васильченко, К.В. Чижик.

По-справжньому святковим був і концерт, на якому свої таланти демонстрували учні й учителі Катеринівської школи. Виступи танцювального колективу “Серпантин” (керівник Л.І. Спаська), сімейного дуету О. і Н. Кулиничів, дуетів у складі Ю. Коломоєць і В. Спаської, Г. Спаського і Н. Бакшинської, ансамблю вчителів нікого не залишили байдужими. Гарного настрою додали учасники драматичного гуртка, які виконали літературно-музичну композицію “Як у нашому селі” (керівник Н. Кулинич). Усім запам’ятався і спортивний номер, постановником якого була Т.М. Шполянська.

Тож з упевненістю можна стверджувати, що 150-річний ювілей Катеринівської школи відсвяткували на славу!